В. Шекспір

91 сонет

переклала Остапчук Маргарита

11-М, НВК №9, м.Луцьк

Когось втішають слава й родовід,

Когось - багатство, розум, м'язів міць,

Когось - вбрання строкатий оксамит,

Когось - хорти, когось - хода лошиць.

В усякого на світі цім - своє,

Що насолоду повсякчас несе.

Та це - дрібниці, адже в мене є

У серці скарб, цінніший над усе.

Твоє кохання... Ним живу лиш я,

І блідне все порівняно із цим:

Походження, багатство, хист, вбрання,

І пишний герб, що прикрашає дім.

Як відбереш цей скарб у мене ти,

Я стану бранцем горя й самоти.